Електронна бібліотека/Драматичні твори
Завантажити
коротке..
Маестро: А мистецтво – вічне, моя люба! Вічне! Повір своєму Маестрові! Він знає, що каже!.. І хай їм грець, людям з малою вірою!..
Розі: О, коханий!..
Вони цілуються у промінні вечірнього сонця.
Маестро наспівує: В Парижі красне літо,
сміється і буя…
Розі підхоплює: З руки чиєїсь доля
упала золота…
Вони поволі йдуть попід руку, поки не перетворюються у тінь чоловіка в капелюсі і жінки з шаллю. В глибині сцени їхні обриси виконують елегантний танець удвох.
Завіса
35
35