Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Ось він – Бог, ну, а ось – поріг
За порогом – поривчастий вітер
І вітрила смугасті. І лід
Напирає з усіх боків.
І крізь вітер – уривки слів
І броня усотує піт
Десь далеко – випите літо,
Вітер вітами б’є навідліг.
Ніби краще – коли війна,
Так втрачати звикаєш швидко
Тільки десь там із гір сопілка
Так непрошенно долина.
Тільки знову зрадить весна.
Тільки знов твоя віра – помилка.
Недоречна, нібито квітка
Серед скель, де життя нема.
16.08.2009