Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
З того часу, як ти отримав «зелену карту»
Не змінилося майже нічого в старому місті
П’яний сторож шкільний так само все палить «Ватру»
Матюкає владу, збирає торішнє листя
Дядько Ленін з площі теж нікуди не дівся
І пташиний послід стікає з вождевого лоба
Як за нашої юності. Я торік розлучився
Хоч колись сподівався прожити з нею до гроба
Гопота в «спортівках» так само плює насінням
І бездомні коти плодяться немов ті миші
У повій і політиків зміна йде покоління
Перші – все молодші, а другі – усе дрібніші
Чи й собі – на виїзд? Зрештою, не розумію
Що трима мене тут, усупереч кризі і сказу
(Чоловік від жінки – як не світить, або не гріє
Емігрант із країни – як те і інше одразу) –
Мабуть, фото прабабці… Чи вишивання мами…
Чи – печатки гербові на пожовтілих конвертах…
Не кажу «любов до народу». Не те щоб хами –
Просто звідки серед стецьків узятись Ольгердам?
Генофонд – з котушок… Ані лайно, ні повидло…
Українцем бути – то вирок? тягар? чи нірвана?
Але курва мать, ну як же мені набридло
По дорозі з Польщі щоразу клясти Богдана…
13-16. 05. 2011