Електронна бібліотека/Поезія

Ані стріл, ані слів, ані слини – щоб просто плюнути

Заріктись і зректися – і з тим повернутись додому –

Зі щитом, на щиті, поміж привиди чи між люди

(Це, до речі, брехня, ніби мертві не мають сорому)

На правах антидоту – природне право не вірити

Де панує дилема: під капельницю – чи клізму

Може, це вже друга натура – по колу бігати,

Розриваючись навпіл і більше між догмою й схизмою

І за щось із двох лізти поперед дідька в пекло

А, отримавши доброго ляпаса – мучити струни

Ти стріляєш у ворога, але влучаєш у дзеркало,

Де лиш два кольори – чорна дурість і кров отруєна.

(3.06.2010)