Електронна бібліотека/Проза

Завантажити

Як культура, так і мистецтво - безпомічні, коли зіштовхуються із темним людським єством. Тому їм залишається примиритися й обирати дрібніші завдання. Опікуватися тілесним комфортом, створювати розваги, маленькі втіхи, дрібний спокій. 21-ше сторіччя - якщо все складатиметься за найоптимістичнішим сценарієм - стане сторіччям дрібних задоволень. Сторіччям міщанського вдоволення, в якому тенденцію до збільшення зможуть витримати лише екрани телевізорів.
І тоді література знову матиме непоганий шанс, - якщо тільки на той час зможє втратити свої товарні властивості. Якщо зможе стати настільки інтимною, аби перетворитися на радикальну. Якщо письменник віднайде в собі стільки гідності, аби відмовитися від безпечного вегетитування в акуратно скомпонованій елітній культурі. Якщо спромежеться не брати участи в процесах забюрократиченої культури. І, якщо буде потрібно, навіть - відмовитися від Нобеля.
Спокійне "не служитиму". незгода діяти за завчасно сформованою моделлю. Це і є можливість збереження літератури.
Глибоке вникнення в слова Бориса Пастернака: "...я схожий на ідеально працюючий семафор пустелі". Отож.

Переклад - Віталій Квітка