Re:цензії

- Що Ви читали останнім часом? Що сподобалося, що ні?

- Останнім часом мене захопив настрій тотального перечитування, причому за методом контрастного тику. Перечитала вкотре «Камеру обскура» Набокова, відклала цю неймовірно жорстоку і невимовно сильну книгу та почала гоїти рани улюбленими дитячими книжками. Чесно кажучи, я й досі не виросла з ніжної пристрасті до хороших добрих повістей із відчайдушно сміливими піонерами та прямолінійно зверхніми хуліганами; а ще – героїв Нестайка, і трохи далі – Селінджера… Тільки, якщо раніше, читаючи, я бачила в усіх героїнях-дівчатках себе саму, то тепер ніяк не можу позбутися примірювання хлопчачих ролей на свого ще маленького, але в перспективі – відчайдушно-сміливо-трохи хуліганистого сина. Що ж стосовно нового, то останнім-таки часом мені довелося зітнутися з такими гранями народної творчості, як пестушки, забавлянки, колискові, дитячі віршики, казки… Що тут сказати – здається, саме з цього і починалася література.

- Як обираєте книжки для читання?

- Обирання книг для читання, як і, власне, саме читання, зважаючи на моє нове амплуа матері маленької дитини, стало несподіваною розкішшю. Коли тільки є можливість, читаю без розбору, взапій, усе, що потрапляє в дім… Загалом же, ми з чоловіком зійшлися на думці, що ще ніколи нам не доводилося читати так мало, як тепер. Сподіваюся, це швидкоминуща прикрість.

- Які книжки можете порадити іншим?

 - Радити щось в такій тонкій площині – справа марна; в кожної людини свій унікальний маршрут зустрічей із прекрасним. Утім, можу поділитися своїм свіжим і досить банальним досвідом: повертаючись до вищезгадуваного Селінджера, зізнаюсь, що завжди знала цього автора в розрізі шкільної програми. Аж от нарешті пішла далі й була дуже втішеною різними його оповіданнями й особливо повістю «Вище крокви, будівничі!». Надзвичайно тонка річ, про всі ці паралельні світи наших буденних життів, які подеколи зовсім не здатні монтуватися поміж собою… Все це я веду до того, що в кожного з нас є свої «заповітні непрочитані книги». Або й автори. Пізнати письменника з однієї-двох його знакових книг, певно, неможливо; деякі явно заслуговують на глибше знайомство.