
Re:цензії
Володимир Рутківський: Любіть творчість Олександра Гавроша
На питання «Що читати?» відповідає письменник, автор дитячих книг «Потерчата», трилогії «Джури», «Бухтик з тихого затону» Володимир Рутківський.
- Що читаєте наразі?
- Дуже поважаю одного літературного фахівця і критика Костянтина Родика. Якось він написав рецензію на мої оповідання і у них порівняв мене з такими світовими величинами, як Майном Рідом та Жулем Верном. По-перше, мені від цього було трошки не по собі. Однак, зізнаюсь, зачепив цим. І тому зараз, не повірите, перечитую «П’ятнадцятирічного капітана» Верна, щоби зрозуміти істинність такого порівняння. Мабуть, Жуль Верн «йшов» через географію, а я, в основному, через історію. Але, певно, коли мандрувати, то ця мандрівка у нас спільна.
- Що плануєте прочитати?
- Тут така ситуація: от саме сьогодні планував поїхати на Петрівку – в Одесі справа з українською літературою особливо сутужна (де й мешкає Володимир Григорович – «Буквоїд».). Одна література вже читана - перечитана давно. А однієї зовсім немає. Хотів би порекомендувати читачам: любіть творчість Олександра Гавроша. Це того варте! З дорослої літератури не маю змоги постійно стежити за новинками. Ліни Костенко «Записки..» прочитав ще до виходу у світ, ще у рукописах. Усе планую проглянути «Ворошиловград» Жадана.
- Що порадите?
- Вважаю, що і дорослий читач, і маленький – одне й те ж. Але перед тим, як дарувати якусь книгу своїй дитині, дорослий має її обов’язково прочитати. Тому і сам намагаюся писати так, щоб було цікаво різним поколінням. Молода література не настільки надійна. Краще читати те, що перевірене часом. Класику. Де загальне письмо, яскраві характери, сюжети. Мої улюблені: «Капитан Панталеон и рота добрых услуг» Варгаса Льоси (російською читав). Дуже добра книжка. Я захоплююсь - як треба написати канцелярською мовою про пантеон добрих послуг у джунглях Латинської Америки.
Закоханий у Маркеса, Борхесівську літературу. Власне, вчився я саме на класиках південноамериканської літератури. Таке читання ніколи не завадить.
Додаткові матеріали
- Олена Марінічева: «З нон-фікшену я б порадила книгу німецького філолога Віктора Клемперера «Мова Третього Рейху»
- Стронґовський: Сподобався роман Артура Клінава «Шалом»
- Станіслав Вишенський: «Насамперед, раджу читати вірші»
- Катерина Хінкулова: Раджу твори Каті Мєтєліци — дуже смішно та іронічно
- Любов Якимчук: «Радити читати – це як радити, яку білизну вдягнути»
- Оксана Луцишина: Читаю або дуже вишукану літературу, або романи про зомбі чи голлівудських дружин
- Тетяна Щербаченко: Раджу прочитати «Зеленый шатер» Уліцької
- Дана Рудик: «Записки самасшедшого» – біопсія злоякісної пухлини сучасного суспільства»
- Костянтин Коверзнєв: «Серед нас живуть два геніальні поети – Станіслав Вишенський і Василь Голобородько»
- Пилип Селігей: «Рідко читаю видання, яким не виповнився рік, – чекаю доки спаде ажіотаж»
- Сашко Лірник: «Якщо відчуваю що книжка «не йде» – кидаю її»
- Станіслав Цалик: Раджу прочитати «Украинский национализм: ликбез для русских»
- Григорій Гусейнов: «Порадник з мене нікудишній, але я точно знаю, що ті, хто постійно читає журнал «Кур’єр Кривбасу», у виборі ніколи не помиляться»
- Марія Шунь: «До прози в мене не таке пієтетне ставлення, як до поезії»
- Григорій Семенчук: «Чапаев и Пустота» — обов’язковий device до будь-яких психопрактик
- Наталя Пасічник: «Одні книжки старіють, інші завжди залишаються актуальними»
- Олександр Гаврош: «Відкриваю для себе українську дитячу літературу»
- Дмитро Чекалкін: «При виборі книги орієнтуюся на улюблених авторів»
- Світлана Пиркало: «Записки українського самашедшого» - не прозовий дебют, а дебют полеміста чи соціального коментатора
- Юрій Андрухович: Раджу обов’язково прочитати «Ґоттланд» Маріуша Щиґела
- Сергій Жадан: Рекомендувати до прочитання книжки – справа невдячна
- Луценко радить читати книжки і відмовитись від шансону
- «Шевченківський календар» Олександра Деко