Re:цензії

Підзаголовок «Кримський роман» привернув мою увагу, коли запросили онлайн до перегляду презентації книги, що відбулася на кафедрі філології  в Українському католицькому університеті у Львові. Анастасія Левкова дуже правдиво розповіла про реальну ситуацію в Криму після незаконної анексії півострова росією у 2014 році. Перед читачем постає Крим з іншого боку, не як курорт для туристів із сонцем, морем, пляжами, а як батьківщина корінного народу – Кримських татар, на яку ці мужні люди прагнули повертатися і поверталися після багатьох років депортації, поневірянь, голоду, холоду, втрат близьких людей. 

Назва книги «За Перекопом є земля» видається дуже символічною, бо авторка –по –новому «відкриває» для мешканців материкової частини України культуру, традиції боротьбу кримських татар за свою рідну землю, їхню впертість, процес відстоювання прав і свобод свого народу в умовах жорстокого політичного, культурного, ідеологічного тотального гноблення з боку росії. Натомість, головна героїня для якої рідний Крим був «цілим світом» розуміє, що там далі те ж є земля із цікавими, новими можливостями для розвитку та самореалізації.

В романі переплетено родинні таємниці, долі, кримськотатарські національні традиції, культура, українська література. Саме українська література, книги Оксани Забужко, В`ячеслава Чорновола, Василя Стуса, Лесі Українки мали визначальний вплив на формування світогляду головної героїні Оксани Утаєвої.

Уважний читач неодмінно відчитає в тексті слова, деякі висловлювання, притаманні для  творчості Оксани Забужко, але це аж ніяк не завдає шкоди тексту, а радше доповнює його. Разом із головною героїнею та її подругами – Альоною та Аліє читач долає непростий шлях від дитинства героїні аж до анексії Криму у 2014 році. 

В процесі читання виникає враження, що героїня відчуває нестерпну провину за минуле своєї сім´ї, на яке вона не може вплинути або змінити.

В тексті багато кримських легенд, казок, колискових, прислів´їв, приказок, можна ознайомитися з особливостями національного весілля киримли. Після прочитання дуже активізується інтерес до кримськотатарської мови, культури. Важливо було б додати до книги покажчик імен численних кримськотатарських письменників, співаків, діячів культури, яких письменниця згадує в книзі, таким чином читач швидше зміг би швидше відшукати літературу для поглибленого дослідження теми. Письменниця дуже виразно показує, як російська влада системно використовує російську літературу для зміни свідомості громадян, вербування, спонукання до співпраці з органами російської окупаційної тимчасової «адміністрації півострова».

Читач відчуває розчарування кримчан від того, що українська влада не проводила системної політики захисту, популяризації, всебічного розвитку кримськотатарської, української мови, культури в Криму. Надзвичайно влучно, впевнено проілюстровано пасивність української центральної влади у перші дні, тижні, місяці незаконної окупації півострова росією у лютому 2014 року:

« — Не стріляли, бо замість того, щоб підвищити рівень бойової готовності, Київ її понизив.Повідпускали половину особового складу додому. Зброю наказали скласти в зброярні. Навіть не наказали виводити техніку — якби в Новофедорівці сам командир не взяв на себе відповідальність, то й вертольоти втратили б.

—Наші не стріляють, бо їм кажуть  — з материка і з Заходу: давай, тільки вистрелиш — почнеш Третю світову »[1]  На мою думку, тодішні можновладці в Києві мали б нести кримінальну відповідальність за таку бездіяльність, щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Прочитавши  роман  «За Перекопом є земля» виникає бажання дізнатися більше про жертовну та самовіддану боротьбу за права та кращу долю для свого народу лідера кримських татар Мустафи Джемілєва, прочитати його книги.

Цікаво й дуже важливо, що письменниця дбайливо береже національну пам´ять кримських татар, багато спілкується з киримли похилого віку, записує їх свідчення про жахіття депортації, труднощі повернення в Крим з Узбекистану, Казахстану.

Роман  буде особливо цікавим  для культурологів, вчителів, філологів, усіх, хто хотів би дізнатися ближче про культурні, етнічні, соціально –політичні особливості ситуації на півострові. Це книга про пошуки ідентичності, ідентифікації себе, як українки, шлях до себе свого коріння й усвідомлення того, що кожен повинен робити свій внесок у створення культурного та інформаційного простору, осердям цього простору є українська мова, тому що крим є і буде невід´ємною частиною України й обов´язково повернеться, адже це цінний «орнамент», який доповнює і лише підкреслює національну ідентичність, неповторність, унікальність рідної  землі.

[1] Анастасія Левкова «За Перекопом є земля». Кримський роман – 8-ме вид. – К. Лабораторія, 2025. – с. 280