
Re:цензії
Валентина Захабура: «Слідкую за улюбленими авторами – чатую на новенькі книжки»
На питання порталу «Буквоїд» «Що читати?» відповідає письменниця Валентина Захабура.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Останнім часом були прочитані дві книжки: «Левантійські канікули» Антона Санченка – пригоди двох українських школярів на пароплаві та «Лемберг. Під знаменами сонця» Анни Хоми – авантюрний роман. Чудові враження від обох книжок. Друга – просто готовий сценарій для пригодницького історичного фільму, незгірш як мушкетери.
- Як обираєте книжки для читання?
- Обираю просто: слідкую за улюбленими авторами (соцмережі дозволяють) і чатую на новенькі книжки. Ще люблю покращувати собі настрій у книгарнях (це мій позитивний шопінг), тому йду, блукаю, гортаю, занурююсь у тексти і тоді купую, якщо припало до душі.
- Що можете порадити для читання іншим?
- Іншим підліткам раджу «Левантійські канікули», «Гру Ендера» Орсона Скота Карда, «Vita nostra» Сергія та Марини Дяченків.
Іншим дорослим: книжки Марини Мєднікової, Анни Хоми, Анни Малігон, Володимира Лиса, Тараса Прохаська, Орсона Скота Карда (знову ж), Дена Сіммонса.
Для молодшої і середньої школи є Сашко Дерманський, Леся Воронина, Джеремі Стронг… Море чудових книжок і письменників! Вічні й прекрасні Елеонор Портер, Френсіс Бернет. Ганна Ожеговська з пригодами близнюків. Кристин Нестлінгер, Ева-Марія Люнд. Я ж у дитячій бібліотеці працюю. Нові книжки в нас – це подаровані батьками читачів або придбані нами. Тому вчимося знаходити перли у фонді.
Додаткові матеріали
- Олег Чаклун: «За кожною прочитаною книжкою має бути наступна»
- Владислав Івченко: «У мене правило: читати одну книгу художньої літератури, потім одну – научпопу, потім знову художню...»
- Юлія Волошина: Всім рекомендую книжку «Перший олігарх»
- Остап Дроздов: «Постійно повертаюся до праць цинічного генія Ніцше»
- Антоніна Спірідончева: «Маю звичку перечитувати книжки, які купую для доньки»
- Алла Миколаєнко: Вірші, як пігулки, можна приймати зранку, в обід чи ввечері
- Вікторія Амеліна: Читаючи поезії Маріанни Кіяновської та Катерини Міхаліциної віднаходжу спокій
- Олексій Жупанський: «Привид мертвого дому» Валерія Шевчука є для мене квінтесенцією того, чим має бути художня література у широкому її значенні
- Олена Печорна: Якщо хочеться естетики й надриву, можна перечитати Марію Матіос
- Христина Лукащук: «Мене страшенно тішить, що маю можливість жити паралельно з чудовими авторами»
- Марія Хімич: «Для спокою, якого так не вистачає, раджу почитати щоденники Петра Сороки»
- Наталія Дьомова: «Читайте книжки, які не дають вам спати»
- Тетяна Вергелес: «Звертаю увагу на оформлення, на те, яка книга на дотик і запах»
- Дмитро Лазуткін: «Поглинаю» дуже багато віршів. Це, мабуть, різновид психічного розладу
- В’ячеслав Гук: Електронні книжки для мене мертві
- Поліна Кулакова: Рекомендую Андрія Кокотюху та Андрія Куркова. Вони зовсім різні, але обидва пишуть геніально
- Олена Максименко: «Справжнім спасінням під час найсумніших подій стали «Вечірні крамниці вулиці Волоської» Галі Ткачук»
- Іванна Кобєлєва: Тим, хто не любить лірики і думає, що вірші – це нецікаво, раджу почитати Юрка Позаяка
- Сашко Завара: Я старовір: не люблю електронний формат і завжди купую книжки у книгарнях
- Тетяна Винник: «Якщо автор мені не подобається з перших сторінок, не змушую себе читати»
- Люба-Параскевія Стринадюк: У весняну пору дуже добрим є читання поезії Богдана-Ігора Антонича
- Ніка Нікалео: «Книги для читання обираю довго»
- Вікторія Наріжна: Навіть коли вибираю розважальну книжку, перегортаю гори відгуків, перш ніж зупинитися на чомусь конкретному