Новини

«Перед нами проза, в якій все — з  життя. Автора тут як би немає і не повинно бути. Але дивним способом ось в цьому «простому письмі» з самого початку проступає індивідуальність автора, його голос, його очі. Художник намагається побачити логіку, послідовність у «божевіллі» — «божевіллі» не тільки хворих, але і життя навколо них, навколо себе, в собі, нарешті. Оповідь втягує в роздуми, затягує дивною глибиною, яка здається автору ось у цих зрушеннях реальності та норми. Ні, я не про «психоделік», а про наявність в самому погляді автора на світ якоїсь точки, де сходяться, гармонізується вся ця зображувана їм дисгармонія буття ». — Сергій Костирко, «Новий мир».

Анастасия Афанасьева. Солдат белый, солдат черный – Харьков, Фолио, 2010 (серия «Харьковская проза»)