Новини
Юрій Іздрик. «Після прози».
«Після прози» – найповніша на сьогодні добірка поетичного доробку Юрія Іздрика, відомого читачам передусім як прозаїк.
Знайдемо тут і «перехідні» у стосунку до прози верлібри, і ритмізовані нариси, і традиційну римовану поезію. До книги увійшли твори, написані впродовж останніх 20-ти років.
«…а людина як людина – це така собі машина
маса м’яса трохи нервів часом спить а часом їсть
пролітає як фанера попри касу без причини
кличе маму миє раму риє яму сіє злість
гість незваний кістка в горлі шістка в грі гора у морі
п’яте колесо спіралі і на скелі живокіст
дев’ять кіл одного горя голий корінь мандрагори
сніг у полі сміх потвори сьомий гріх скоромний піст
бо людина як людина – від усього половина
трохи слини трохи глини – з праху й страху вінегрет
пів-на-пів фігні і слави серце зліва сонце справа
місяць в торбі дуб на горбі дух що тіло рве і пре
бо людина як машина так залежна від бензину
так зав’язана на нафті так підсаджена на кеш
що немає вже різниці хто тут принц а хто тут ниций
хто в столиці хто в криниці – все завжди одне і те ж
всі однаково лукаві хочуть грошей просять слави
вимагаючи любові і пустої похвали
бо людина як…»
Юрій Іздрик. Після прози. Чернівці: Книги – ХХІ; Meridian Czernowitz, 2013. – 232 с.