Електронна бібліотека/Поезія

Знаю, сіренький я весь такий,
Мов осінній на полі вечір... —
Тягарем минулі віки
На стомлені плечі!

Серце здушили мені — мовчи!
О майбутнє моє прекрасне!
Чуло серце тебе вночі,
Що ж — нехай собі серце гасне!

Хтось розгорне добу нову —
І не біль, і не гнів, не жертва!
Воскресінням твоїм живу,
Земле мертва!