Електронна бібліотека/Поезія
Тепер на півночі горять сніги...
Стрункі на півночі біжать олені...
І, знак північної снаги,
Високі заграви студені
Сліпучо міняться...
Повій
В остиле серце, Аквілоне! —
Я зрозумію голос твій,
Бо кров, млявіючи, холоне;
Бо нижче й нижче никне голова,
Як буйність барв байдужий зір зустріне;
І все частіш пустиня снігова
Мені ввижається...
Вітай, пустине!