Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
- Так, мій друже, за слово вчепився – й, здається, давно.
Я-бо словом живу, і живе у мені його - німе - кіно -
Особливо під ранок, коли немає за нього німіш -
Це тоді, коли родиться вірш.
Це тоді, коли курка мовчить і півень піва,
Це - як в грудях, здається на мить, хрипить халва,
Але замість крові - із них разом з сонцем слова
Лиш квапливо із просинню першою світла за слова
Все чіпляються. Витягти хочуть мене, врятувати - в день
Мене кинуть як дівку об площу, як в ж... ремень,
Як реп’ях щоб я жив - якщо цвів, то на мить.
Так, як ви, я люблю ці слова. Всі. Мені болить,
Коли слово вчорашнє ізнов засне,
Коли вмре за столом, у чоло поета спершись, дурне.
І тому, як дункан айседора, вчепившись в словесний шарф,
Під колеса лечу я словам. І це не жарт.
Що народжуєш - власне, воно, а не бульба, уб’є.
Що було - те лиш буде - не те що є.
Ми - приблуди. І тому ти любим міф.
До побачення, люба... Скажи? А ти - скіф?..