Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Клин журавлів, курличучи, долає відстань,
Ти ж очі підіймаєш д`горі і не бачиш сліду
Тієї, що здалася сном посеред бдіння, пісні,
І залишаєшся на місці - вкарбовуєшся в точку часу, власнe, гідом
Того, що пропливає й залишає слід у серці -
Байдуже, дівчина чи хрест імперій, -
І слід як журавлиний клин, що відбивається у ока скельці
Земних цих і водночас позаземних наче прерій
Життя, яке складається сьогодні мов бандитський ножик
І в завтра вискочить його тремтливе і міцне водночас лезо, -
Ти день знов проживеш на тебе до бентежжя схожий,
Щоб золото життя збирати далі надскупим нікчемним Крезом.
10.10.09