Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Попрощатись - розлуку з землею пережить.
Мов з нелюбою - з любою, з нею - скільки жить?
Скільки сніг обіймати лапатий, цілувать небеса,
капелюх одягнувший крислатий - буть сльоза?
Буть піщинкою в мареві світу - спів Морен.
Килимочок на вітрі - тремтіти, гомоніти - мов клен.
Шарудіти із мишею, з човном - коси хвилям плести.
День стрічати волаючим овном - аби в потім долати мости.
Щоб здолати цю безвість зневіри - порожнечу невдач.
Щоб - зі звуками власної ліри автентичний чуть власний же плач.
Бути - жезлом залізним. В годину напасти не впасти - бути шал.
Або - відгомін власного щастя з-поза хмар, з-за розбитих сердечних дзеркал.