Електронна бібліотека/Поезія

Пісок зсипається в траву,
Мов зорей пил.
Листопад. Мрій про жаливу
Живий настил.
Настане ранок. І крізь сон,
Крізь рій снігів
Всміхнеться сонце мов масон
З-поза туману гір.
І зовсім точний- молоко -
Приціл, спрямований з зорі,
Завиє, начебто сірко -
Вже пил вгорі.
Стає пісок - зоря в туман.
І мов горіх,
Мов заблукалий отаман -
Вода з-під стріх.
Й ти стрінеш подихом тепло -
Зоря у рот
Встромляє біле-біле шкло
Своїх широт.
І кульками неначе ртуть
Тече, тече вода -
Це губи в щоки тиснуть
Й далі собі мнуть
Зморщок і літ змарновані стада.

читати