Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Самотнє марево торкає хмари-щогли,
Невидимі лаштунки, видива небес.
І день - ніякий, не найкращий, не на часі довгий,
І ніч, і сам за ними щез.
У них живеш - у тих, у кому дихань
Із подостатком вистача навік на всіх.
Це - тут ми чуємо шуми, а там лиш акварелі схлипувань
Разом з вологою розсипано як зір у подоли.
10.11.09