Електронна бібліотека/Поезія

Все минуле - неначе в тумані,
Лиш майбутнє в тумані більшому.
Я старію - і більш не топлю у стакані
Щастя віршів.

Щастя інших для мене - як дим, як віники,
Що мене не змітають - притихлі мов клавіші - задрістю,
Все життя - наче фініки,-
Несмачне, зате справжнє.

Хоч нелюбе - зате з блукання присмаком,
Із ходінням як тінь і тихіше тіні.
Я люблю його - правда. Але не беру приступом,
У мені всі пощезли хотіння.

Всі коріння, що з мене мотком висотались
І в розетки встромились поезії із напругою, -
Ах, забулись вони, неначе вимелись -
І любов із наругою

Повінчались в мені і повисли паклею,
Що без соку, та радує - життя медом.
І нарешті по юності бурях воно стало крапкою,
Зледенілим, та теплим, як погляд у небо, пледом.

6.09.09

читати