
Електронна бібліотека/Поезія
батьківщина тебе зустрічає уніформою митника
солодким слоґаном задоволеного політика
ґрафіті у якому місцева софістика -
димом вітчизни з цигарки - запханої в рукав -
запахом самогону – студентами у вагоні
кількома горобцями що не дають доїсти вороні
запліснявілий сир – по радіо знову гонять
туфту – смертю Римарука
позаду занепала Європа - Берлін й Бухарест
а тут пастух із козами самотній як перст
проводжає потяг - зіпершись на придорожній хрест –
«Тойоти» і «Мерседеси» на переїздах стоять
світлом різким - як хірурги - здійснюють кесарів розтин
Залізничник із прапорцем – чіхається мов від корости –
вчора ледь перебрав – Повернення це так просто
наче змінити стать
після зустрічі із батьківщиною «Львівське 1715»
об’єднує всіх закоханих - консолідує націю
запах пива заповнює вагон і найближчу станцію
наче мобільні дзвінки і присохла сеча
у вагон-ресторан суне гурт неформалів
на запястях тату – сині ружі та мальви
і спілкуються часто посередництвом мами
згадуючи фестиваль і хто скільки раз кінчав
батьківщина в якій всіх цікавлять пристойні бабки
і вживається знак оклику але не ставлять крапки
гетьмани на етикетках і з ковбасою канапки
в підземці - віолончель
поруч Коля горланить своїм баритоном
сутенер б’є по морді повію - (злодій в законі) -
молоденькі менти під покровом Богородиці з ікони
чистять чернь
так - проходить осінь поверненням й жовтнем
не обмовшись проминанням - ані словом жодним
смиренним поглядом василіянина з Жовкви
що схиливсь при Святім письмі
і мені відкривається книжка - тому що я книжник
знаю що з-поміж братів - блаженних та ближніх -
батьківщина котра існує лиш тиждень
а решта її перейде не в час - а в сніг