
Електронна бібліотека/Поезія
Світлані
кохана - це вітмен бруклин обходить
листям трави - і його не обходять
ні ми - ні листя – ні вістан г’ю оден -
авта – бензин
старий новий рік чи китайські крамниці
лисиці у віршах - чи хутро з лисиці -
він сам є столиця - і ми є в столиці -
ми з ним
кохана – він мева що мерзне на пляжі
трава в нього з листям - і пальці у сажі -
він п’є забагато – погоджуюсь – лажа
і курить траву
і вірші у нього: галявини й луки
нью-йоркське сміття що найкраще для штуки
і янгол що мчить на новому “Suzuki”
просвічує тьму
кохана – старий він - ледь стримує кашель -
в благенькім пальті - з мискою каші –
і пóдруги: в нього приїзджі наташі
нічні мотилі
він ставши клієтом Salvation Army
в мангетенський берег вперся ногами
й штовхає Long Island – кажу це - між нами –
delete
кохана – він зрушить і острів - і нашу оселю –
столітню пекарню що належить єврею
порядок у віршах – і згідно з статтею
і стать і статут
змете бородою цей бруд і цей бруклин
і з віршів стрясатиме звуки і букви
цей вітмен якого торкаються з руки
петарда - салют
кохана – чому він шумить не травою а листям
сумнівне у нього завжди товариство
місцеві зелені – голубі активісти
злодíї – шпана
учні єшиви що вивчили Hebrew
торговці цинамоном золотом сріблом
всі вдягнені в хутро – а хутро з верлібру
весна - весна