
Електронна бібліотека/Поезія
Володимиру Павлишину, художнику
У місто моїх снів
Приходять вчорашні страхи.
Мов птахи
Сідають радісно
Й викльовують очі.
Боляче
Втрачати себе у світлі
А світ у собі.
Повіки,
Якби ж ви були залізні!
Залізе під шкіру вітер,
Обітре повітрям холод
І піде під воду погляд…
Погладь мене, музо,
Може,
Я буду з тобою поряд
Рядниною вкривши небо
Під стінами сірих храмів.
Цей танець кохання й тріо,
І погляд з далеких францій
На це обважніле тіло,
Що хвилею вкриє спогад…
Погода у нас… Негода.
Негоже життя прожити
Під стінами сірих храмів.
Під хмарами стін. Неславо,
Хоч спробуй мене родити!…
В долоні зібравши щастя
І пензля втопивши в лоні
Я знову забув про сонях
У місті мого безсоння.