
Електронна бібліотека/Поезія
1.
Постібаюсь над собою
Я такий, як і усі.
Як пливти, то за водою,
А цвісти, то по весні.
Посміюся. По приколу!
Видимість роботи
Що ж
Як ішло життя по колу,
Так і йде. На фоні рож
Маю вигляд гордий, гідний,
Бо між рожами я пан!
А колега мій солідний
На посаді. Він Іван.
Мудрі кажуть: «Не дай Боже!..»
А Іван прорвався може!
2.
Постібаюсь над собою,
Посміюся над життям.
Нас історія до бою
Закликає. До нестям
Бють поклони блідолиці,
Схвалюють усе підряд,
Залізають до гузиці
Властьімущим. Нам би лад
У оселі власній трохи
Хай би кожен у своїй!
Але ми, неначе лохи,
У кущі йдемо не в бій.
Прапори всі на онучі!
Перемоги неминучі.
3.
Постібаюсь над собою
Гірко так! То посміюсь
Затавровані до болю
Всі нормальні. Про сімю
Теревенять сексменшини.
От картина! Голубі
Усиновлюють дитину
І цвітуть у похвальбі.
В лісі мавпи взяли владу,
Лізуть всі на постамент:
У руках верховна рада
Й полосатий президент.
Смішно. Слізно. Нудно й парко
Від подій у зоопарку.
21-27.05.12