
Електронна бібліотека/Поезія
Я викреслений
З іграшкового штабу,
Бо моя карма
Перестала спілкуватися
З аурою дитинства.
Я заглядаю в очі
Своєї тіні,
Але вона не розуміє
Про що мій погляд.
Мури скотобійні
Залишаються
Охоронцями кісток,
А на свято одягаються
В святкову мушлю,
Щоб з нового
Світанку
Підпустити
До себе вигоду
Заради якої
Мерці крокують
До ілюзорної
Машини світоупраління,
Щоб наковтатися
Марнодійних
Пігулок дійсності.
А може це
Братія
Дідька лисого,
А мій меч
Висихає від крові –
Іграшкова війна
Закінчилася
І мене неможливо
Завербувати
В армію зомбі!
Але коли
Прокинеться
Правда
Мій меч
На той час
Знову засяє
Блиском бою.
Я непереможній,
Звідки знати
Ворогу де у мене
Ахіллесова п’ята?
Лютий – 15.о8.2оо6