
Електронна бібліотека/Поезія
З пісними піснями падають двері на спиті обличчя.
Вимкнений змерз калорифер, б’ються вітри надприродні.
Жовтий папір в смітнику, бите вікно після відчаю;
Купа закреслених слів, п’ється горілка без водню –
Так, з сурогатом води (все ж бо хімічний замінник).
На дзиґарях мінус два, стрілки відлічують спокій.
В давніх шухлядах роки. Сивий зістарілий збірник
Згублений в часі імен десь на планеті вогкій,
Там, де бомжі вечорів богу комп’ютерних мандрів
Щиро молитву складуть за кілька байтів-зерняток.
Вимитий кавою стіл трохи заслухався кантрі,
Вмер мій нотатник старий, трохи залишивши згадок.
17.о2.2оо8