
Електронна бібліотека/Поезія
А будильник забився в конвульсіях. Сну розтеклися останки,
Прохолодно, без цукру, потрапили в склянку ранкової кави.
Консервована ніч позіхає, й вилазять повільно з бляшанки
Промінці хворобливі в яскраво-червоній оправі.
Он повзе, позіхаючи, містом обдертий тролейбус,
Недоробки бруківки сьорбають похмілля з баюр…
Із будинком вітаюсь, буденний розгадую ребус.
Загадково все так – навіть в небі рудий абажур.
12.о8.2оо8