Електронна бібліотека/Поезія

А місяць зненацька на сонячний обрій наскочив.

Нехрещений вітер лютує і лупить в язичницьку жерсть.

Десь пси розривають ще теплу поезію вовчу,

Шматують так злісно. У небо здіймається шерсть.

Крильми ненароком розкидають птахи новини,

Двигтітиме горами вічна затемнена мла.

Порубані вершники вийдуть з прозорої піни,

Щоб ще подивитись в обличчя воскреслого зла.

3о.о5.2оо8