
Електронна бібліотека/Поезія
І те, що поза мною,
Стає в позу
Наступу!
Виверження
Почалося;
Лава небажання
Бути осторонь
Розпікає сонце,
Яке соромиться
Хмар.
День не врятувати,
Але є ще
Можливість
Йому дати кисень…
Моє довге волосся
Василіском
Поглядає з дзеркала:
Я зі своїм пірсингом
Стаю таким,
Яким повинен бути.
о1.о5.2оо6