Електронна бібліотека/Поезія

А сонце присіло, стомившись, надвечір у позу лотоса.

Зірки не голилися вічність, за небом ростуть будяки.

Напевно, в сузір’ї Лас-Вегас жетони зітруть позолоту всю;

В рахунок фальшивих імен коньяк розливається будь-який.

Від нас зачинилася ніч, їй нудно: вживає наркотики,

Ковтаючи місяць липкий, рятуючи сльози від нежитю.

Розкидані в хліб копійки. Цифрують еротику фотики.

З ялиці викрапує мед. Кому ж це все має належати?

12.12.2оо8