Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Вічко
Перефарбованих в кров
Дверей
Протикає наскрізь поглядом –
Тільки не на хаєр…
Дивись осторонь…
Губи замків
Спльовують
Непідхожі ключі
В ув’язнені квіти
За підвіконними ґратами.
Руді шафи
Душать тіснотою стіни,
Хапають за горло люстри –
Жарівка задихається
Кашляє і гасне.
Безвихідний коридор монстрів…
Ні, не до гармонії батареям,
Замучені капці
Пахнуть всім,
Що носили шкарпетки…
Поцілуй мене люба,
Щоб твоє дихання
Наповнило цю кімнату
ПРОСТОРОМ!
о2.11.2оо7