Електронна бібліотека/Поезія

Я відлунав, тож навіщо беззвучні дебати?

За дощами дощі й обляпані мороком хмари.

Падають янголи вниз. На небесах ренегати,

А на душі півдуші, і сьогодні зачинено бари –

Краплі гіркого катма, змокли розпечені скроні.

Трепетом мерзлих птахів б’ються у шиби фіранки.

Долар у ятці помер – що ж, я йому не бороню:

Вистрелив, впав і затих. Стигнуть надій філіжанки.

В суміші гину секунд. Варто? Хіба не банальність

Все, що до мене було? Чого ж тоді врешті я хочу?

Лють покривила лице. Як же моя солідарність?

Щось затискає мене, рота заклеївши скотчем.

13.о9.2оо7