Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Цупкі клапті слів скріплюють докупи матерію всього.
Це те, що в мені є невід’ємною частиною торби.
Наповнена на повному серйозі порожнистим камінням, вона змовчує похмурий день.
Учора літо різало вени, брудні калюжі цікавилися розжареними черевиками.
Сонце мило голову; від опалого волосся жовкла морква.
Недорослі пташата дякували материним черв’якам за те, що вони є.
Розпочинався новий оксамитовий сезон психоделії.
А при чому тут я? …ставав панком на тонкі пахощі бруківки.
Розкидане за минулу вічність сміття кануло в Лету.
Грім вигрібав кігтями собі рів і заселяв його сполоханими райдугами.
Дорогу неможливо прочитати наперед.
Ідеш навсупереч, заздалегідь прощений стихіями подорожі.
Вітер благословляє мандрівців.
о1.о6.2оо7