Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Із рукопису книги віршів "Скрабей"
***
так вже сталось. ти не вийшов.
хащі чорні. чорний ліс.
хто ж тепер згадає?
вічно
десь кудись чомусь колись
що тобі тут і для кого
це навіщо забуття?
диким оленям на роги –
решки чорної дороги
разом з рештками життя
тиші! самоти! печалі!
суму! тиші! самоти!
щоб не знати що там далі
вовчі ягоди-коралі
і коли вже не дійти
нідочогонідокого
раптом в хвойному шитті –
хатка чорна і убога
де старенька віра в Бога
доживає в самоті…