Електронна бібліотека/Поезія

Зміниться все. І навіть незмінність тепла

зміниться. Зрушиться встояна тяглість туману.

Мокрий правопис трави втратить йому притаманну

чіткість рядка й рукописну виразність стебла.

Зміниться міра того, що так звично береш,

голос, загуслий у темряві, стане захриплим,

жовтень, який пізнається за ламаним світлом

і пересиченим простором, зміниться теж.

Так все і стане: пташині легкість і лють,

люди, що співом відгонять вечірню застуду,

знову пригадують зиму, як мову забуту,

зчитують її, пересвідчуються, упізнають.

Так і для тебе все зміниться, так і тебе

вже не відпустить ця пересторога, цей острах

чорного птаха, що зранку кружляє між гострих,

теплих дерев, б’ючись об проміння сліпе.

Землі, які промерзають до серцевин.

Сонячні дні для відважних і невезучих.

Подих твій зміниться, врешті, коли ти озвучиш

завчений список пробачень, учень і провин.

Зміниться сухість, і вогкість із низини

зміниться, зміниться поля остуда зимова,

вперта жовтнева трава і жіноча вимова

зміняться. Як восени, як восени.