Електронна бібліотека/Поезія

Великою є твоя увага.

Щедрою є твоя присутність,

твоя роздвоєність у світлі й темряві.

Починається дійство, відступає морок.

Промінь надламується в оці,

роблячи життя незбагненним.

Так звикаєш до світу, до його обрисів,

так починаєш сприймати речі такими, якими їх бачиш.

Так з’являється час,

так витворюється перспектива.

Починаються таємничі речі,

починається великий переділ –

це ламається дихання

на вдих і на видих.

Світ дивиться на тебе зеленими очима.

Розглядає тебе, наче божі ініціали на бойовому прапорі.

В тобі немає нічого, крім світла.

В тобі немає нічого, крім звучання.

Вивірена перспектива обрію.

Оптика птаха, що потрапляє в повітряний потік.

Так речі набувають свого значення.

Так починає звучати музика.

Туман губиться в перехожих.

Річка віддзеркалюється в рибалках.

Любов займається людьми.