Електронна бібліотека/Поезія

Це і є життя –

її серцебиття,

її медичні картки,

її проїзні квитки,

кожна з її речей,

фарба довкола очей,

час, який минає,

коли вона засинає.

 

Це й була боротьба –

чорна скашна труба,

братні хрипкі баси,

вимотані голоси,

вересневі міста,

вся її гіркота,

терпкість, яка зникає,

коли вона замовкає.

 

Коли стирає листи,

залишає пости,

падає в ліжко своє.

Коли усе, що є:

подорожні мішки,

бібліотечні книжки,

бите армійське взуття –

це і є життя,

 

коли застуда стара,

коли вона завмира,

і говорить, стривай,

давай пізніше, давай

іншим разом, бери

випалені прапори,

які я сама несу,

в нас ще стільки часу.

 

В неї місяць в руці,

змії в рюкзаці,

співи в голові –

злагоджені,

хорові.

читати