Електронна бібліотека/Поезія

У провінційному місті живе дівчинка –
зелене волосся, солом’яні очі,
вона не підозрює про існування вічності
і взагалі нічого не хоче.
Правда, мріє про срібні кліпси
і джинси хоча б місцевої фабрики,
а мати щодня погрожує клізмою
і вкотре переховує древні ретушні фарби.
А ще дівчинці мариться великий пеніс
ведучого із місцевого телеканалу.
Вона його не бачила і, запевне,
жодного разу не відчувала,
але хто заперечить мрії дівочі?
(Ех, зелене волосся, солом’яні очі,
народилася б ти хоч століття тому,
була б мавкою або відьмочкою…)
Та дівчинка зором пропікає пітьму
і уявляє себе на черешні повішаною.
Поряд заплакану маму уявляє,
близьких сусідів, дільничого злючого,
та раптом ідилію цю затуляє
сто разів омріяний член телеведучого.
І вона знову тане від млості,
“I love you” шепоче у простір
і усміхається…
…Що не кажіть,
але справжня мета нам не дасть
розпрощатись зі світом…
І дівчинка лізе у крісло, і вкотре зубрить “Заповіт” –
задовбала її вже вчителька цим “Заповітом”!

читати