Електронна бібліотека/Поезія

Завантажити

Сорочка мертвих
Що з леготу виткала ти,
ношу я на честь каміння.
Коли в темноті буджу я
крики, віє вона.
Коли затинаюся я,
творяться складки забуті,
і той, ким є, простив
того, ким я був.
Але згромаджень бог
б’є в барабан найглухіший,
і складка склалася як,
хмурить він темно чоло.
Переклад Сергія Жадана