Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Великий кит Житнього ринку
випустив нас крізь ребра або крізь вуса.
як би не торохтіла вгорі свобода,
від’їжджаючи запізнілим, але не наздоженеш, експресом,
як би не булькотів знизу світ здогадок,
а неможливо було не озирнутися на останок
на головну залу, банку, залиту світлом
(так, звісно, розбавленим).
Де танцюють на плахах маленькі рожеві ніжки,
де невидимі пиріжки проростають поміж молоками,
де білі дзеркала, що нічого так і не покажуть,
діляться й діляться на розбиті мажорні квадратики,
де експлуатовані ситі й сміються, схопившись за животи,
а на експлуататорі десь під стелею голуб гойдається.