Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Це твоя п’єса, мабуть.
Візьми її за руку, посміхнися варті.
Яким би великим не було місто і довгим путь,
зіграй самого себе у театрі,
життя цього варте,
життя цього варте.
Якщо живеш на околиці – то
сходи до центру на площу, де з фонтану
вистрибують німфи на земне плато,
що тримає атлант безталанно,
а мер покидає місто, як належить капітану,
а мер покидає місто, як належить капітану.
Якщо живеш у центрі – відвідай порт
на околиці, там щойно прибули нові емігранти.
Скоро цей порт закриють, і культурний імпорт
обмежиться говіркою поліцейських та курсантів,
а найкращі поети підуть в музиканти,
а найкращі поети підуть в музиканти.
Тримай її міцно за руку і не відпускай:
у цьому світі вам більше нічого втрачати.
В її широких зіницях – крик осінньої чайки
над морем, порізаним на каремати,
на яких сплять убиті кити та солдати,
на яких сплять убиті кити та солдати.
Якщо народиться дочка – дай їй ім’я Єсеня,
себто Єсенія, а сина назви як хочеш.
Але приводь їх до театру – того, що біля ясеня,
бо лише у театрі королі є справжніми, а очі –
не потрібно опускати перед тим, хто регоче,
перед злим тираном, який регоче.
Залишилося зовсім трохи часу у нас,
і життя закоротке, щоб давати поради.
Нам не вибачать карету, найми тарантас
до порту повз бібліотечну колонаду
і не озирайся на фінал цієї тіберіади,
і не озирайся на фінал тіберіади.
2016