Електронна бібліотека/Поезія

Завантажити

Сорок дев’ять – не Прип’ять, –
на ріці пороги,
і залога супроти облоги,
доки остáнніх не виб’ють.
По той бік блесни –
ковтають загару зі стели.
Братан маріацький з костелу
дує по цей бік стіни.
Зі святої Галичини,
як не сьомга – стерляді.
І на серці – жодної бляді,
щоб розсунула ноги весни.
У Парижі, між тихих отав, –
однаково змії і скрушно.
Коко малолітній на вушко
шепотіти б ідею держави.