Електронна бібліотека/Поезія

Ми стільки з тобою випили, що істина не у вині.

Від революцій багато галасу; мовчання здійняло куряву.

Найуспішніші у кар’єрі поети сиділи в тюрмі,

а ми сидимо у Львові – налили водяру,

запиваємо вірші водою. Часом мовчимо сумні;

часом веселі з дівчам, що прогулює пару.

 

Ми приймали життя в усій красі, в усій величі дна

та убогості слави. А на Сході з ребер у полі

ворон визбирує трохи м’яса – та й у нас смачна

підчеревина на столі, подай, птахо, солі.

Допоки життя букв насипає, і допоки одна

жінка на двох, мов чарка для алкоголю.

 

Випити б з Богом. Та де Бог.

Живемо у лісі імітаторів, проголошених богами.

У нашому літочисленні не похмільні Фрáнко

з Шевченком перевернули землю догори ногами.

Господь перевернув! І якийсь дивний борг

за суїцид Ісуса сплачують християни.

 

Найкраща у світі правда – знову мовчить.

Найкраща у світі подруга – розстеляє спальник.

Найкраще у світі щастя – триває мить.

Найкраща у світі поезія – це печально

над окупованим полем летить

джміль, наче бомбардувальник.

 

2016

 

читати