Електронна бібліотека/Поезія

Годинники, що йдуть на різний час,

В старій кав’ярні правлять антуражем,

Як ветхі декорації зі стажем

В давно забутій п’єсі без прикрас –

Годинники, що йдуть на різний час.

 

У кожного було своє життя –

В кого – неквапне, а в кого – розхристане,

А хтось спинився за півкрок до істини,

А вийшло – за півкрок до забуття.

У кожного було своє життя.

 

І лиш вночі, як згаснуть голоси,

І в сутінках розтане трунок кави,

Старезний дзвін озветься величаво,

Згадавши раптом цісарські часи,

Й своє минуле, що зійшло на пси

Й нікого нині більше не цікавить.

 

Годинники ідуть на різний час.

читати