
Електронна бібліотека/Поезія
"Я бачив сон. Важенних перел град
На груди сипали мені, старому,
Вдягали в довгу чорну паполому,
Давали пити не вино, а чад.
Я зір будив. Обводив кругогляд
І відчував крізь думку нерухому,
Як обсипався дах княжого дому,
Як крякав крук і як клубочивсь гад.
О, що за туга розум мій опала!
Яка крізь серце потекла Каяла!
Що за чуття на душу налягло!"
Ніч місячна кругом - така студена! -
Антена гнеться, як струнке стебло,
І чорний день десь дзвонить у стремена.