Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Одiссея X, 80 — 134
"Тут, царю, дикий край неситих лестригонiв
Та струджених рабiв, що вiвцi стережуть.
Як привела тебе твоя заклята путь
В цi селища смутнi недолi та прокльонiв?
Ти кажеш: "Полiфем!.." Нащадок Посейдонiв,
Вiн знав вогонь, а цi — сире i свiже рвуть;
Не має впину їх непогамовна лють,
Не вiдають святих гостинностi законiв.
Не йди, зостанься тут. Є схови серед скель.
Вночi я справлю твiй стовеслий корабель
У тиху сторону народiв хлiбоїдних.
А сам лишуся тут у горi та бiдi,
Я тiльки думкою до скель полину рiдних,
Я тiльки чайкою... з тобою... по водi!"
1926