Електронна бібліотека/Поезія

Ви–математичної поезії
візії,
мільйони,

мільярди, трильйони,
і більше: форм життя у Всесвіті видимому,
і у всесвітах що поза ним невидимо,
можливо кращих
за нашу кульку реальності чи й гірших...
Коли моя душа набуде рис корабля
полечу зоряними віддалями,
досліджувати вас, долучатися,
до втілюватися,
вирушивши із закулісся життя:
через часопростори буття та небуття,
крізь безмежжя і довготривалості,
їх пустоти і наповненості,
смерті, та зародження,
самостійність та всеспіввідношення,

думками виростивши
та прихопивши–вірші
в і до душі
як ідейні дотичності до вас,
і як людські паралельні всесвіти...
Скільки ж їх оковидимих

і душеприхованих
всесвітів?–Безліч!
Сутностей своєрідних, і сенсів поза сенсами?–Безмір!
Яких зараз не можемо збагнути.
Бо наші всесвіти вийшли із чогось ще більшого,

незнайомо-невідомого,
де інші форми ніж життя
та смерть,
і виміри в них інакші,
перед нами вони розклали порожні аркуші,
і ручки задля зазначень нових русел

зробили із наших рук,
тож заповнюймо новим змістом простори,
наводьмо гармоній мости,
винаходьмо найяскравіші всесвіти щасть,
навіть будучи частками,

поки що малими,
у вибухах життів всесвітів,
та того що поза ними,
і далі, і від і до текстоматерії,
відкидаючи божевілля долі строф,
і приземленість людських катастроф,
виростаймо з поетів до вишуканих всесвітів,
та перетворюймось із всесвітів на ідеальних поетів...

читати