Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
випросив добра
я мав світів котрі не міг збагнути
не міг вціліти на розпуці правд
прийдешнімьо вічноим невимовнимо мутнимо
у завтра лине цей віршовий слайд
я – зять думок як знак заплутаний
чи кінчика пера на вервечки стріли
але якось вночі знайди те серце бутнє
поміж доріг світів поміж думок роси
і так лелійно наче вже не бути
торкнись його всім серцем… віднайди
я огорну й його тим листям смутку
і ледь відчутно в проростеш вже ти…
х х х
я покинув світи я покинув себе на світанні
першим променем тиші означивши коло як хрест
хоронителю посту розіпни оце слово останнє
тим мовчанням яким розпинав вже не раз
між вершечками гір поміж потоків бистрих
між буденних ілюзій залишиться щем
хоронителю посту не співати - халтурити
тим мовчанням що ще залишилось... іще
десь триває хода десь ще дихають душі
туляться мліють на зовнішній поклик весни
хоронителем посту мені вже не бути – байдуже…
я покинув світи… я покинув світи
х х х
… я сеї ночі видів тінь
в’на йшла від голови і далі
і їй вклонялись сім колін
і сім колін мовчали
і чутно було крок у крок
й’ї кожен крок нездалий…
… я сеї ночі видів тінь
та тінь себе шукала
то бігла в темінь навздогін
то навздогін мовчала
лиш чутно було крок у крок
той кожен крок нездалий…
… я сеї ночі видів тінь
і тінь мене пізнала
та їй вклонялись сім колін
і сім колін мовчали
і чутно було крок у крок
мій кожен крок нездалий
і видно було сім колін
і небо місяць зорі
і тінь понуро попливла
переді мною
………………………………………
лиш чутно було крок у крок
чийсь кожен крок…