Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Вони, буває, опадуть листками,
Осінні дні, а кожен – віртуоз.
Благих і гордих квітів килим тканий
Прибив на смерть уранішній мороз.
Така краса невічна, лиш знімати,
Та головного око не збагне.
А може, так, як ці осінні шати
Ошатних квітників, приб’є й мене
Назавтра стужа. Холодно, міцніше
Обвий мене, життя. До хрипоти.
Як не крути, та ця рука лиш пише,
А водиш нею, богорівне, ти.
І насилаєш немочі та злами.
То вже не подивуй, прошу, мені,
Коли, буває, опадуть листками
Тобі на жертву ці слова дрібні…