Електронна бібліотека/Поезія
дуплаві верби голомозі
їм за ніч вітер коси звіяв
кафе як терен при дорозі
ущент обхляпана надія
заходжу замовляю каву
вона масна й гидка як нафта
тепло вбираю на халяву
в костюм старого аргонавта
а шляхом проїжджають фури
везуть крізь провінційні багна
усі премудрості натури
яких душа так спрагло багла
ховає чрево здоровенне
запаси фанти й кока-коли
для мене все ще буде в-енне
та молодість уже ніколи