Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Я помився першим снігом.
Хочу в ліс, немов зайча.
Йдуть на Київ печеніги,
В душу дрони деренчать.
Син воює, брат убитий.
Я, старий, спасаю світ,
Не купившись на кобіту,
Долар, славу, зореліт.
Кров здаю, молюся ревно.
Тектонічні плити дум
Я тусую недаремно,
Бо землян до зір веду.
Через ліс густий, терновий
Я ішов, летів і плив...
Де уже не важить слово,
Де метафори – стволи.
Золоті нитки тривоги,
Блискавиць холодний блиск
І у Рай гірські дороги
У клубок душі сплелись.
Сніг іде.
Земля – як небо.
Змерзла радість.
Відьма.
Кіт.
Білий-білий
Чорний лебідь
Манить кулю
У політ.
11 січ. 25.